Головна » 2016 » Серпень » 13 » Професійне вигорання
15:21
Професійне вигорання

Поняття синдрому вигорання

У сучасному світі змінюється ставлення до людей і до роботи. Люди втрачають впевненість у собі і своїх силах, у стабільності свого духовного та матеріального становища.

На сьогоднішній день величезний попит  конкуренції за престижну і високооплачувану роботу. Швидко змінюються запити ринку праці. Як наслідок виникає психічне та емоційне напруження.

Професійне вигорання  веде до виснаження емоційно, енергійно та особистісних ресурсів людини. Воно виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій, від яких людина не звільняється, а «відкладає в ящик».

Синдром вигорання – стрес – реакція на завищенні вимоги до працівника, постійного тиску, нагляду за ним, коли людина повністю віддає себе роботі.  Воно характеризується порушенням продуктивності праці, втомою, безсонням , що призводить до вживання алкоголю, або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення.

Термін «професійне вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Х.Дж.Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які знаходяться в тісному спілкуванні з клієнтами (пацієнтами) при наданні професійної допомоги.

Тісний зв'язок існує між стресом та вигоранням : емоційне виснаження призводить до стресу, а стрес до вигорання.

Стресовий стан. Стадії розвитку стресу

Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

1. Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини пришвидчується подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції:  вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес "захоплює" людину і може привести її до хвороби.

Оскільки в тих самих ситуаціях одні люди бачать загрозу різного ступеня, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім, тому  стрес, і його ступінь у кожного свої.

Симптоми професійного вигорання

Психофізичні симптоми:

*    почуття постійної, неминаючої втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми);

*    відчуття емоційного і фізичного виснаження;

*    зниження сприйнятливості і реактивності на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості та страху);

*    загальна астенізація (слабість, зниження активності і енергії, погіршення біохімії крові і гормональних показників);

*    часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту;

*    різка втрата чи різке збільшення ваги;

*    постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня;

*    задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні;

Соціально-психологічні симптоми:

*    байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості);

*    підвищена дратівливість на незначні, дрібні події — часті нервові «зриви» (вибухи невмотивованого гніву чи відмова від спілкування, «відхід у себе»);

*    постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, невпевненості, образи, підозри, сорому);

*    почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так. як треба»);

*    почуття гіпервідповідальності і постійний страх, що щось «не вийде», чи з чимось не вдасться впоратися;

*    загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (типу «Як не намагайся, все одно нічого не вийде»).

Поведінкові симптоми:

*    відчуття, що робота стає все важчою і важчою, а виконувати її — все складніше і складніше;

*    співробітник помітно змінює свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде);

*    незалежно від об'єктивної необхідності, працівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить;

*    керівник відмовляється від прийняття рішень, формулюючи різні причини для пояснень собі й іншим;

*    відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів;

*    невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрягання» на дрібних деталях, витрата більшої частини робочого часу на погано усвідомлюване чи неусвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій;

*    дистанціювання від співробітників і учнів, підвищення неадекватної критичності;

Важливо пам’ятати : наявність лише одного симптому, ще не показник, не слід панікувати, потрібне додаткове обстеження і спостереження.

Профілактика емоційного вигорання 

*    достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму  сну: засинати і прокидатись в один і той самий час)

*    збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої  (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій))

*    достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика;

*    гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив)

*    музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій)

*    спілкування з сім’єю, друзями

*    заняття улюбленою справою , хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм… )

Образа, злість , невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції. Відомий дослідник стресу Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.

Переглядів: 78 | Додав: vikanakon | Теги: професійне вигорання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar