Мрія - це те, що ніхто не може в нас відібрати. Ми не може взяти її в руки, побачити її, не знаємо її кольору і розміру, але жити без неї не може жодна людина на світі. З дитинства мрії часто здійснюються майже одразу, але з віком вони стають більш глибшими, конкретнішими, їх стає все важче здійснювати. Діти дорослішають, пізнають світ, розставляють свої пріоритети на життя. Хтось мріє про сукню, хтось хоче на море. Хтось мріє про батьків, яких рано втратив, а хтось про вірних друзів, чи про коханого(ну). 

     Всі ми різні. І цілі на життя відповідно  різні. Та всім нам для того, щоб здійснити наші мрії, і досягнути бажаних цілей, необхідно докладати багато зусиль. Для того, щоб купити сукню чи поїхати на море, комусь потрібно відкладати з зарплати. Це може бути весь рік, а може декілька місяців, чи тижнів . 

     Діти,які втратили рано батьків здаються більш "загартованими", та насправді це не так. Всередині вони дуже чуйні та вразливі. Якщо за період з дитинства до юності, дівчатка не піддались негативному впливу вулиці, то зазвичай вони стають вірними дружинами та люблячими матерями. Вони завжди будуть потребувати сторонньої уваги, любові та розуміння, оскільки в дитинстві їм не встигли дати все це.

      Часто нам хочеться, щоб була така людина, з якою можна поговорити про важливі для нас теми. В тяжкі часи попросити допомоги, чи поради, і знати, що  вона з тобою і в радостях, і в горі, незалежно, від твого сімейного, чи матеріального положення. 

      Мріяти потрібно, я б сказала навіть важливо, хоч для того, щоб знати для чого ми живемо. Спершу ставати перед собою маленькі цілі, і це будуть наші маленькі перемоги, які допоможуть  досягнути високих вершин.  

     Отже, давайте мріяти, планувати і діяти. Здобувати новий досвіт, вчитись чомусь новому і цікавому. І не забувати, чого ж нам так хочеться...

Вікторія Наконечна